Визначні події української історії

100-річчя «Листопадового зриву», українського повстання у Львові,

внаслідок якого 13 листопада 1918 р. проголошено Західноукраїнську Народну Республіку

  Листопадовий  зрив — українське повстання, організоване в ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 року Українською Національною Радою силами Українських січових стрільціву Королівстві Галичини і Волині, коронній землі Австро-Угорської імперії з метою встановлення влади Української Держави (названої згодом «Західноукраїнська Народна Республіка») на землях, на які вона обґрунтовано претендувала. У результаті утворилася держава площею 70 тис. км², що викликало невдоволення Польщі, яка розв'язала українсько-польську війну 1918—1919 років для захопленняГаличини.

     13Листопада 1918 р. у Львові Українська Генеральна Команда (колишній Український Військовий Генеральний Комісаріат) у складі Д. Вітовського, С. Горука, П. Бубела, Б. Гнатевича, І. Цьокана, Іванчука та Д. Паліїва за допомогою 1500 стрільців здійснили Переворот-Владу у Львові було передано Українській Національній Раді.
   Події цього Дня в Історії України отримали назву Листопадового Зриву. Це були початки створення ЗУНР(Західно-Української Народної Республіки) з Президентом Євгеном Петрушевичем та початком україно-польської війни.

    Українські відділи зайняли ратуш, намісництво, команду площі, головну пошту, австрійсько-угорський банк, залізничні станції та ще декілька важних місць. Над львіською ратушею замаяв Синьо-Жовтий Прапор. Львів без найменшої шкоди перейшов в українські руки."
   Безсумніву, цей значний День 13 Листопада, на завжди залишеться в памяті нашої історії, як ще один великий крок на шляху побудови Справедливої і Вільної Держави Україна

100-річчя заснування Української академії наук

  Ідея заснування Української академії наук з’явилася серед учасників українського визвольного руху ще у ХІХ ст. Безпосередніми інституційними попередниками Української академії наук були Наукове товариство імені Шевченка у Львові (дата заснування – 1873 р.) та Українське наукове товариство в Києві (дата заснування – 1907 р.). Українська революції 1917-1921 рр., проголошення спочатку Української Народної Республіки, потім – Української Держави, створило умови для втілення у практику ідеї заснування Української академії наук.

  Академія утворювалась у складі 3-х відділів: історично-філологічного (1-й відділ), фізично-математичного (2-й відділ) та соціальних наук (3-й відділ). Її структурними одиницями мали стати постійні комісії й інститути. Намічалося створити 15 інститутів, 14 постійних комісій, 6 музеїв, 2 кабінети, 2 лабораторії, ботанічний та акліматизаційний сади, астрономічну обсерваторію, біологічну станцію, друкарню й національну бібліотеку. Статут наголошував на загальноукраїнському характері УАН. Незважаючи на те, що західноукраїнські землі не входили до складу Української Держави, українські вчені Галичини, Буковини й Закарпаття могли бути дійсними членами УАН на однакових умовах з представниками Наддніпрянської України.

  Урочисте відкриття Української Академії наук відбулося 24 листопада 1918 р

 Видатні персоналії:

Володимир Іванович Вернадський (1863-1945) – видатний природознавець, мінералог, основоположник геохімії, біогеохімії та радіології, а також філософ, автор теорії ноосфери. У 1918 р. обраний президентом Української академії наук. Володимир Іванович Вернадський – автор понад 400 наукових праць. Він збагатив науку винаходами практичного значення: вів пошук радіоактивних матеріалів, навчився визначати абсолютний вік гірських порід. Водночас В.І. Вернадський висловлював глибокі теоретичні ідеї,  зокрема про роль живих організмів у геохімічних процесах.

Орест Іванович Левицький (1848-1922) – український історик, правознавець, архівіст, етнограф. За часи Української революції 1917-1921 рр. зробив значний внесок в опрацювання української правничої термінології, очолював комісію по виробленню української юридичної термінології при Міністерстві судових справ Української Держави. У листопаді 1918 р. призначений членом Української академії наук по відділу соціальних наук. З грудня 1919 р. до липня 1921 р. фактично був президентом академії.

         Згідно з  планом заходів з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917-1921 років, протягом листопад в Міньківському НВК пройшли наступні заходи: усний журнал «Науковці України – світові», тематичний урок з історії України  «Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки»

​​​​​​​