1. Земля зітхає ледве чутно І прокидається від сну... І березень дарує чудо, Розпочинаючи весну. 2. Це чудо-в усмішках чарівних, У морі квітів навкруги. Ми Вас вітаємо царівни, Найкращі, милі, дорогі! 1. Жінки! Сьогодні Ваше свято! І на зорі, ще в ранній час, Йде славний березень вітати Живими пролісками Вас. 2. Несе надії вам святкові, Мов повів радісний весни, За вашу вірність у любові, Що не згаса до сивини! 1. Іде він молодо і дзвінко, Світ осяває у цвіту. Сердечне вам спасибі, жінко, За щедру вашу доброту.
Любі жінки: мами, бабусі, вчителі, подругі! Прийміть наші щирі, теплі і сердечні вітання з нагоди найсвітлішого свята весни - дня 8 Березня. Нехай у вас не буде образ і негараздів, хай збудуться великі і маленькі мрії, а всі ваші проблеми вирішаться легко і просто. І якщо на ваших очах раптом з'являться сльози, то нехай це будуть сльози щастя.
7. Сьогодні у теплій залі Під наглядом теплих очей Ми вас, наші милі, вітаєм Від імені вдячних дітей!
Жінки можуть все! Але ким би вони не були, які рекорди не встановлювали, вони завжди залишаються жінками. І довічно стоятимуть поруч слова жінка – дружина, жінка – сестра, жінка – мати! Тож приміть сьогодні щирі слова вдячності від тих, хто вас шанує! Микола Реріх казав: "Коли у домі важко, тоді звертаються до жінки. Коли більше не допомагають розрахунки та обчислення, коли ворожнеча та взаємне руйнування сягають межі, тоді приходять до жінки. Коли злі сили беруть гору, тоді кличуть жінку” Хай же вам вистачить сил та здоров”я бути берегинями, розрадницями. Цей день – як сонце, зіткане з проміння, Розкинутого щедро на лани, Одвічного, кипучого цвітіння З барвистої і юної весни. Коли тремтливі котики у лузі Виплескують на гілля тихий щем – Беремо їх для матері й бабусі, Для вчительки найпершої берем. Слова шукаєм ніжні й незвичайні, Серед яких шикуєм знов і знов Такі звичайні і такі велічні Слова про нашу вдячність і любов.
А пам’ятаєте легенду? Створив Бог чоловіка. Звичайно, йому було дуже нудно одному , і тоді Господь вирішив створити і жінку. Проблема була в тому, що весь людський матеріал пішов на чоловіка. Тоді бог взяв кілька яскравих променів сонця, всі чарівні фарби зір, задумливий смуток місяця, красу лебедя, грайливість кошенят, граційність газелі, ласкаве тепло хутра, притягуючу силу магніту. Змішав все разом, а потім додав туди: холодне мерехтіння зірок, впертість віслюка, в’їдливість мухи, зажерливість акули, ревнивість тигриці, сміливість пантери, кровожерливість п’явки, отруйність змії, дурман опіуму, безпощадність стихії. Все це змішав, оформив фігуру і вдихнув у неї життя. Як наслідок вийшла жінка. Цю жінку Бог передав чоловікові і промовив: "Бери її такою і не намагайся переробити, блаженствуй з нею все життя і терпи муки від неї до самої смерті” Я жінка, в мені - сонце й віща тьма, Любов і гріх, смирення й божевілля, Я бачу те, чого іще нема, й сліпа, у час вселюдського прозріння, В сльозах при щасті, в радості при горі, Втрачаю те, чого ще не знайшла, й знаходжу те, про що не знає й доля… Я жінка… як Мадонна пресвята, Як гейша грішна, грізна як Пандора, Переді мною хилиться земля , Я міст, що в’яже завтра, нині, вчора Я жінка, чуєш, світе, жінка я, Тобі мене ніколи не збагнути, Втечеш від мене, дожену сама, Прийдеш - кайданів серцю не минути. Я жінка одинока від життя, Шукаю щастя, а знаходжу долю, І на колінах за чуже буття, за рід людський отченашами молю. Ми приходимо у цей світ завдяки Жінці, і все найсвітліше, що є у нашому житті, пов'язане з вами - життя, любов. Мама… Це прекрасне слово, яке промовив кожен із вас першим. Скільки спогадів і тепла таїть це магічне слово. У мами найдобріші і найласкавіші руки, вони все уміють. У мами найвірніше і найчутливіше серце - в ньому ніколи не згасає любов, доброта, ніжність. Знайте наші дорогенькі бабусі і неньки - ви нам потрібні завжди, ми постійно потребуємо вашої любові і допомоги. Отож, будьте завжди як Весна: ніжні, милі, ласкаві, а головне здорові. 1.Від тебе – все! І хліб, і весен перший цвіт, І срібний обрій, і криниця чиста. І сонця жар, і мрій стрімкий потік, І за селом стежина серед жита.
2.Від тебе – все! Любов і радість, визнання, І доброта, і щедрість долі, На тебе я рівняюся щодня, Радію і милуюся тобою.
3.За все, що маю, дякую тобі. За все, що маю і що буду мати. Ночами сняться зорі голубі І вишні спілі на причілку хати. Я сонечко вплету в твої чудові коси, І небо прихилю, й зберу перлини-роси. Вінок сплету для милого чола, Аби лиш ти щасливою була.
4.Можна у світі чимало зробити: перетворити зиму на літо, та підкорити далеч космічну можна характер свій подолати, штурмом вершини науки узяти, можна пройти крізь пустелі та хащі Тільки без мами - не можна нізащо: Все найдорожче, що є тільки з нами Все починається з рідної мами.
Пісня «Мамина сорочка»
Виступ учні поч.класів
1.Кажуть, що на світі Сонце найсвітліше Та всміхнеться мама - І стає світліше.
2.Кажуть, що без сонця Не розквітнуть квіти. А хіба без мами Є щасливі діти?
3.Я до неї серцем Любо пригорнуся Хай сіяє сонце Як моя матуся.
4.Щиро вітаємо тисячу раз. Щастя бажаєм в святковий цей час! (пісня про маму)
Сценка 1 Брат. Сьогодні тато рано встав‚ Палити сигарет не став... Він за сніданком не бурчав‚ І пес на нього не гарчав... Сестра. Він не впустив котлету, Не кутався в газету‚ На стіл він кави не пролив‚ І навіть чашку сам помив! Він мамі ніжно посміхавсь. Що ж трапилось? Брат. Я здогадавсь, Чому такий наш тато. Та це ж жіноче свято!
Мати, мама, матуся, неня - такими високими словами величаємо жінку - матір. Скільки спогадів і тепла таїть у собі це магічне слово. Цим словом ми називаємо найдорожчу, найдобрішу, найкращу, наймилішу нам людину. Мати... Материнське серце здатне перейматися болем дитини на відстані, журитися долею своїх дітей усе життя. Якби могла, сонечко прихилила б... Ми добре слово мовимо про материнську лагідність, доброту і вдячну синівську любов. А чи завжди ми піклуємося про мати?
Сценка 2 Інсценізація вірша А.Костецького "Домашній твір". Автор: Вітько - бідак страждає так, Аж здригає ногами! Він - за столом, він пише твір: "Я помагаю мамі". Старанно олівець гризе Та супить брови грізно, Але нічого - хоч умри! - До голови не лізе... Та ось тихесенько зайшла В його кімнату мама.
Мама: Вітюнь, будь ласка, в магазин сходи за сірниками.
Син: Ідея!
Автор: Вигукнув синок мамі...
Син: Ну й морока! Сама іди! Я твір пишу - Роблю важкі уроки.
Автор: І мама вийшла...А Вітько Швиденько пише в зошит.
Син:(пише) " Я в магазин завжди ходжу, Коли мене попросять..."
Автор: Хвилин за десять мама знов З'являється у дверях.
Мама: Вітюнь, картопельки начисть, А я зварю вечерю.
Син: Сама начисть!
Автор: Кричить Вітько. Так, що ледь не лопне.
Син: Я твір пишу! Я- зайнятий! Сама вари картоплю!
Автор: Виходить мама, а синок писати знов сідає.
Син (пише): "Я мамі сам варю обід, Вечерю і сніданок..."
Автор: Радіє син.
Син: Не твір, а люкс! Оцінка буде гарна!
Автор: І геть не думає про те, Що він радіє марно.
Берегти матір - значить піклуватися про чистоту джерела, з якого ти пив з першого свого подиху й питимеш до останньої миті свого життя; ти живеш людиною і дивишся в очі інших людей як людина лиш остільки, оскільки ти назавжди залишаєшся сином своєї матері
Я твій портрет фіалками вберу - Ти любиш голубі фіалки. Мене ти учиш правді і добру. Мене до праці ти привчаєш змалку... Я доторкнуся до твого чола, На ньому зморшки - й ті такі ласкаві... Ти все дала й нічого не взяла: Ні крихти хліба, ні спасибі навіть.
Палить кожна синівська полинною сльоза серце мами, Защемить: як над сином збереться гроза, серце мами, І постане щитом на дорозі біди - серце мами, Скільки є мудреців, та найвища завжди - мудрість мами.
Немає любові, сильніша материнської, немає ніжності, ніжнішої материнської І клопотів материнських, немає тривоги тривожнішої безсонних ночей І незімкнутих очей материнських Людство існує тільки тому, ще існує материнська любов
Сила материнської любові подолає будь-яку відстань, і де б ми не були, її турбота і молитва оберігає нас завжди від життєвих негараздів.
(пісня «Мама»)
Сьогодні не можна не згадати тих жінок, які щодня зустрічають нас у школі – це наші вчителі. Дорогі жінки! Від усього серця вітаємо Вас із святом весни, любові та краси – Міжнародним жіночим днем 8 Березня!
Учителю прекрасного ти гідний, Бо вибрав у житті свою мету. Від імені усіх кажу «Спасибі! За вашу працю вчительську святу»
Мудреці кажуть: "Царство жінки – це царство ніжності, тонкості і терпіння". Свято 8 Березня є символом усього найкращого, що є у нас в житті – сердечності, доброти, кохання, радості і тепла. Ми схиляємось перед вашим талантом – віддавати себе, свої найкращі якості близьким людям. Ви даєте нам нові сили, допомагаєте стати кращими, добрішими, впевненішими в собі. Для цього необхідний особливий жіночий такт, інтуїція, терпіння, витримка, напруження душевних сил. Від усієї душі бажаємо Вам здійснення усіх життєвих планів, надій і мрій! Нехай кожен день Вашого життя буде світлим і сонячним, дарує радість творчого натхнення, приємні несподіванки і душевний комфорт!
| 
