Неопалима Купино! Моя бібліотеко!

Ти мудрість всіх віків, хранителька добра!

«О, Книго! Пресвята богине!

Народу й роду берегине!»

Протягом останнього тижня у бібліотеці Міньківського НВК проходили "Вересневі зустрічі".

Для молодших школярів було проведено екскурсію бібліотекою, де розповідалось про роботу бібліотеки та правила користування книжками. Діти оновили знання про абонемент, читальний зал, та про літературу яка знаходиться в бібліотеці.

Шкільна бібліотека крізь віки

Освіта і бібліотека – ці два поняття з давніх – давен невід’ємні одне від одного. Адже весь навчальний і виховний процес у школі починався саме з бібліотеки. Шкільна бібліотека – це фундамент освіти і самоосвіти, скарбниця людських знань. Вона забезпечує потреби навчально – виховного процесу в усіх його ланках, надає систематичну, цілеспрямовану допомогу учням в опануванні знань з навчальних предметі, виховує бажання розширювати обсяг знань, знайомить із різноманітними джерелами інформації, навчає розуміти їх, користуватися ними, виховує творчого користувача.

Ідея сучасної шкільної бібліотеки складалася дуже повільно. Дослідники історії шкільної бібліотеки (Н. Білопола, С. Стаднік, І. Сесак,Н. Бірюкова,І. Ганицька, Є. Зуєва) дійшли висновку, що на світанку історії людства домінувала бібліотека як берегиня набутого соціального досвіду, а школа приєднувалася до бібліотеки і саме на ґрунті її масивів знання реалізовувала свої мету і завдання. З розвитком цивілізації,потребою освіти широких верств населення, з винайденням книгодрукування школа почала відокремлюватися від бібліотеки й удосконалюватися як самостійна соціальна інституція. Але школа не могла обійтися без бібліотеки, тому головним виявилося завдання збирання книг та заснування бібліотек у місцях навчання дітей із домінуючою роллю школи. Починаючи з Середньовіччя, простежується тенденція , коли вже не школа засновувалася при бібліотеці, а навпаки – бібліотека при школі, отже, шкільна бібліотека. Запровадження та поширення вищої освіти сприяли бурхливому розвитку науки, результатом якого став інформаційний «вибух» ХХ ст. – започаткування нової ери у взаємовідносинах школи та шкільної бібліотеки, зокрема їх взаємопроникнення. Поєднавши зусилля обох соціальних інституцій, школа та бібліотека мають можливість значно підвищити ефективність соціальних комунікацій між дорослими та дітьми, забезпечивши всебічний розвиток дитини і можливість її якісної адаптації в суспільстві.

В Україні писемність була поширена ще у дохристиянські часи. Але бібліотеки стали з’являтися на Русі з прийняттям християнства.

Христова віра, що прийшла до нас із Візантії, принесла з собою матеріал для читання. Так, Ярослав Мудрий «зібрав писців многих», звернувся до них, щоб вони перекладали церковні книги з грецької й зібрали їх у церкві Святої Софії, тобто заснував справжнісіньку бібліотеку.

В одному з приміщень Софійського собору він організував двірцеву школу, де навчалися 300 дітей. Поряд була майстерня, де переписувалися книги. Бібліотека стала фундаментальною базою школи. Заснування київським князем Ярославом Мудрим першої державної бібліотеки 1038 року було підпорядковано основній меті – пізнаванню, навчанню. З того часу кожний навчальний заклад розпочинається з бібліотеки.

Уже в ті часи були меценати письменства, що збирали і дарували перші бібліотеки. Так, Волинський князь Володимир Василькович сам переписував книги, робив дорогоцінні оправи і щедро обдаровував храми та монастирі. При церквах і монастирях були школи, учні яких користувалися цими книгами.

Наприкінці XV ст. у Європі з’явилося друкарство, яке поступово прийшло і до нас. Але поруч із друкованою літературою в Україні існували і рукописні книги, на виготовлення яких витрачалося багато зусиль і часу.

А друкарство і поширення книг вимагало чимало коштів. Величезну роль у культурно-просвітницькому житті України відіграли такі люди, як князь Островський, князь Курбський та інші. Вони не тільки виступали охоронцями православної віри та руської народності, але й безпосередньо брали участь у культурному житті. Меценати виділяли кошти на розбулову шкіл та на придбання для них книг.

Наприкінці XVІ століття в Україні виникають початкові, середні навчальні заклади та школи вищого типу. Організаторами їх були братства. Найперші – Львівське братство, Берестейське, Луцьке, потім Київське.

Київська братська школа – одна з найвизначніших братських шкіл. Саме їй 1615 року Лисавета Гулевичівна подарувала свій двір на Подолі для влаштування монастиря. Цього ж року Київське братство тут заснувало власну школу, а через рік – друкарню і паперову фабрику.

Всеукраїнський день бібліотек відзначається в Україні щорічно 30 вересня вже понад п'ятнадцять років і є професійним святом працівників бібліотек.

Сучасна бібліотека поєднує в собі освіту та інформування, надаючи доступ до свого фонду, та, крім цього, відкриває електронний ресурс для читачів. Її функції стають значно ширшими, адже там проводять виставки, конференції, брифінги та творчі вечори.

З появою та поширенням Інтернету, гаджетів та рідерів постало питання про можливу непотрібність у найближчому майбутньому друкованих видань, а разом з ними і бібліотек. Нові технології стрімко впливають на соціальне та культурне життя читачів, а це, у свою чергу, не може не позначитися на функціонуванні бібліотеки.

Доказом того, що бібліотеки не збираються зникати, є нещодавнє відкриття в англійському місті Бірмінгемі найбільшої в Європі публічної бібліотеки, на створення якої з бюджету міста було витрачено 188 мільйонів фунтів стерлінгів. Будівля Бірмінгемської бібліотеки складається з десяти рівнів: просторого входу та холу з мезоніном, нижнього підземного поверху із закритою терасою, чотирьох поверхів для громадського доступу та двох відкритих терас, також два окремих рівні займають архів і кімнати для працівників бібліотеки, а на останньому поверсі будівлі розташована кімната, присвячена Шекспіру.

Бірмінгемська бібліотека має цікавий сучасний дизайн, що поєднує в собі вплив ар-деко, космічних ідей і сучасних технологій. У бібліотеці проходитимуть інсталяції, різноманітні вистави і шоу, майстер-класи. Заходи, що відбуватимуться там, охоплять різні галузі культури, адже головна ідея полягає в тому, щоб зробити бібліотеку місцем, куди приходитимуть люди, об'єднані спільними інтересами. Працівники бібліотеки планують залучити більше трьох з половиною мільйонів відвідувачів на рік і ще мільйони відвідувачів онлайн.

Шкільна бібліотека майбутнього

 «Якщо стара бібліотека була джерелом, до якого йшли всі, хто бажав знань то новітня - це водопровід, який розносить життєдайну вологу по будинках»

Мельвіль Дьюї

Динамічні перетворення в усіх сферах життя суспільства – це сучасні реалії. Світ швидко змінюється і разом з ним і ми. Розуміння значення бібліотек тільки як соціально просвітницьких вже давно залишилися в минулому, на зміну прийшло бачення бібліотек як інформаційно-консультативних центрів, включених у світовий інформаційний простір.

Нові навчальні програми, нові концепції освіти, варіативність навчальних курсів,інтелектуальний рівень користувачів висуває нові вимоги до якості інформаційного забезпечення освітнього простору.

Національна доктрина розвитку освіти , прийнята ІІ Всеукраїнським з’їздом працівників освіти визначає ,що «пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційно – комунікативних технологій,що забезпечує подальше удосконалення навчально – виховного процесу, доступність та ефективність освіти,підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві.» Виходячи з цього,є велика необхідність переорієнтації шкільної бібліотеки в інформаційний центр, який би повністю забезпечував навчально – виховний процес і став основою внутрішнього інформаційного комплексу.

Своїм головним завданням, як і сьогодні так і у майбутньому, вбачаю бібліотечно-інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу шляхом якісного і оперативного обслуговування всіх категорій користувачів. А цього неможливо досягти без комп’ютеризації, без доступу до мережі Інтернет, без поєднання традиційних і електронних ресурсів. Це б полегшило і осучаснило пошук потрібної інформації. Тому бібліотека в школі повинна стати бібліотечно-інформаційним медіа-центром, основне завдання якого – забезпечення інформаційних потреб користувачів через своєчасне доведення інформації.