Нормативно-правова база при роботі з батьками

Конституція України 

Кодекс про шлюб та сім’ю України

Закон України "Про освіту"

Закон України "Про загальну середню освіту"

Національна доктрина розвитку освіти

Конвенція про права дитини. Постанова Верховної Ради, 1991 р.

Закон України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 р. N 2402-ІІІ 

Закон України "Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю" від 21.06.2001 р. N 2558-ІІІ 

Закон України "Про попередження насильства в сім'ї"від 15.11.2001 р. N 2789-ІІІ 

Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" від 13.01.2005 р. N 2342-ІV

Закон України "Про ратифікацію Європейської конвенції про здійснення прав дітей" від 03.08.2006 р. N 69-V 

Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про соціальну роботу з сім'ґми, дітьми та молоддю" від 15.01.2009 р. 

№ 878-17

Державна національна програма "Освіта" (Україна ХХІ століття)

Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України   

"Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті", 2002 р.

Концепція національно-патріотичного виховання. Наказ МОН України від 27.10.2009 № 3754/981/5349

Адміністративна відповідальність батьків.

Адміністративна відповідальність батьків встановлена, виходячи із вимог КпАП, за ухилення від виконання своїх обов’язків:

- ст. 184, част. 1 (за систематичне ухилення від виконання обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей (при наявності підтверджуючих документів);

- cт. 184, част. 2 (передбачена відповідальність за ті ж дії, які вчинені повторно протягом року після накладання адміністративного стягнення по першій частині цієї статті (при наявності підтверджуючих документів);

- ст. 184, част. 3 (за вчинення неповнолітнім у віці від 14 до 16 років правопорушення, яке передбачає відповідальність згідно з Кодексом про адміністративні правопорушення);

- ст. 184, част. 4 (до неповнолітніх, які відповідно ст. 22 Кримінального Кодексу не є суб’єктами злочину і не можуть нести кримінальної відповідальності, застосовують примусові заходи виховного характеру, які передбачені ст. 105 ККУ, а батьки несуть адміністративну відповідальність).

Кримінальна відповідальність батьків.

В ст. 52 Конституції України сказано, що будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідується за законом. 

В ККУ передбачено покарання (ст. 304): обмеження  або позбавлення волі на строк до 5 років за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, пияцтво, заняття жебрацтвом, азартними іграми. 

В ст. 303 ККУ: (проституція або примушування та втягнення до занять проституцією). В част. 3 сказано: дії, вчинені щодо неповнолітнього або організованою групою караються позбавленням волі на строк від 3 до 5 років.

В ст. 307 (309) ККУ про "Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів” сказано, що такі дії із залученням неповнолітнього караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 (12) років.

Ст. 324 ККУ охороняє здоров’я неповнолітніх. Схилення неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів, що не є наркотичними або психотропними карається обмеженням або позбавленням волі на строк до 3 років.